Грошовий Обіг у Руському Воєводстві Періоду Речі Посполитої (перша Половина Xviii Ст.) за Писемними Джерелами

There are numerous researches written by the Polish and Ukrainian historians on the history of money circulation and the monetary system of Rzeczpospolita and in particular the Ukrainian lands within this state. On the one hand, the researches are based on a tangible material traditionally – coins. On the other hand, the written recordsare not usually covered in the above-mentioned studies. In general, there is the lack of such studies on discussing Western Ukrainian territories in the first half of the 18th century. Due to the coverage of written records, it is possible to make some corrections regarding the factual material onthe history of the Ukrainian numismatics of the early modern era significantly. The purpose of the research is on basis of thewritten records to contribute to the established ideas about money circulation on the territory of Rzeczpospolita, in particular, in the Ruthenian Voivodeship in the first half and middle of the 18th century.The Results and Conclusions. According to the written records from hrodskykh and zemstvo Acts and the other documents on money circulation and coin denominations on the territory of the Ruthenian Voivodeship, it is possible to come to the conclusion that there was extremely uneven circulation of moneyamong different strata of population. The peasants and townspeople had an insignificant amount of money in everyday life as they were in an extremely difficult economic situation due to chronic indebtedness, hence, they used small exchange denominations: tymf, trojak, szóstak and money. There are no written records on their use of the “coining thalers”. However, we should not leave behind the idea of getting such a full-value silver coin by the poor population. The situation looked different among the nobility and the wealthy middle class (patricians) and merchants. They had considerable sums of money. It was possible to come across all denominations in equal measure of both silver and gold coins in their wallets. Although money was considered to be as a means of increasing wealth primarily among the wealthy population. It was not practised to put money aside, hence the amount of saved money was insignificant.

Історія грошового обігу та монетно-грошової системи Давньої Речі Посполитої й зокрема українських земель у складі цієї держави репрезентована чималим доробком польських та українських істориків. Традиційно вони оперті на речовий матеріал, а саме монети. Натомість писемні пам’ятки залишаються, зазвичай, поза увагою таких досліджень. Якщо йдеться про західноукраїнські терени першої половини XVIII ст., то дослідження про них загалом відсутні. Залучення писемних джерел здатне суттєво скорегувати фактологічний матеріал до історії української нумізматики ранньомодерної доби. Мета статті – на підставі писемних свідчень доповнити усталені уявлення про грошовий обіг на теренах Давньої Речі Посполитої, зокрема у Руському воєводстві першої половини та середини XVIII ст.Результати та висновки. Писемні згадки з гродських і земських актів та інших документів про грошовий обіг та монетні номінали на теренах Руського воєводства засвідчують украй нерівномірний обіг грошової маси серед різних верств населення. Селянство та жителі містечок, перебуваючи у вкрай скрутному економічному становищі, через хронічну заборгованість оперували у повсякденному житті незначними сумами, відтак послуговувалися дрібними розмінними номіналами: тимфами, трояками, шостаками та грошима. Писемні джерела не фіксують використання ними «битих талярів». Утім, не варто виключати ймовірність потрапляння до рук незаможних верств населення й такої повновартісної срібної монети. Інакше виглядала ситуація серед шляхти та заможного міщанства (патриціату) і купецтва. Вони розпоряджалися чималими сумами коштів. У їхніх гаманцях можна однаковою мірою натрапити на всі номінали як срібної, так і золотої монети. Однак гроші серед заможних верств населення розглядалися у першу чергу як засіб примноження статків. Накопичення значних сум та їх тривале зберігання не практикувалося, відтак рівень тезаврації був незначним.