ПОЧАТКИ ПОЛЬСЬКОЇ КРАЄВОЇ ПОЗИЧКОВОЇ АСОЦІАЦІЇ У СВІТЛІ СПОГАДІВ СТАНІСЛАВА ДЗЄБІЦЬКОГО (частина IІ)

Polska Krajowa Kasa Pożyczkowa była bankiem emisyjnym powołanym 6 grudnia 1916 r. przez niemieckie władze okupacyjne Generalnego Gubernatorstwa Warszawskiego z prawem emisji marki polskiej równej marce niemieckiej. Miała ona obiegać na terenie utworzonego Aktem Dwóch Cesarzy (Niemiec i Austro-Węgier) 5 listopada Królestwa Polskiego z ziem dawnego Królestwa zaboru rosyjskiego. W świetle pamiętnika Stanisława Dzierzbickiego poznajemy mechanizmy dojścia do powołania Polskiej krajowej Kasy Pożyczkowej w 1916 r. Ideą pierwotna polskiej finansjery  było powołanie prywatnego Banku Emisyjnego, który miał być emitentem nowego rubla obiegającego na terenie okupowanego Królestwa Polskiego. Początki tworzenia banku emisyjnego i marki polskiej odtworzyć można na podstawie pamiętnika polskiego działacza gospodarczego Stanisława  Dzierzbickiego. On to był jednym z promotorów tworzenia banku i pośrednim sprawcą emisji marek polskich nazywanych pospolicie „Notami Kriesa”. Cel artykułu. Artykuł ma przedstawić osobę zasłużonego działacza gospodarczego z przełomu XIX i XX w. działającego na terenie Królestwa Polskiego. Będąc autorem pozostawionych wspomnień, które ukazały się drukiem w 1983 r. był świadkiem wielu wydarzeń historycznych ważkich szczególnie podczas odradzania się II Rzeczypospolitej po 123 latach zaborów. Był nie tylko świadkiem, ale aktywnym uczestnikiem powstawania nowej instytucji bankowej jakim miał być pierwotnie prywatny Bank Emisyjny, a ostatecznie powstała Polska Krajowa Kasa Pożyczkowa. Pokazany zostanie mechanizm i cele emisji pierwszych polskich banknotów XX w. emitowanych w Warszawie przez Zarząd Generał – Gubernatorstwa Warszawskiego, których prawnym emitentem była nowo powołana instytucja: Polska Krajowa Kasa Pożyczkowa.

Польський національний позиковий банк був емісійним банком, який було створено 6 грудня 1916 року німецькою окупаційною владою Варшавського генерал-губернаторства з правом випуску польської марки, рівноцінною з німецькою маркою. Вона мала функціонувати на території, створеній «Актом двох імператорів» (Німеччини та Австро-Угорщини) 5 листопада 1916 року. Королівство Польське із земель колишнього Королівства Польського за російським поділом. Початок створення ПККП та польського бренду можна реконструювати на основі щоденника польського економічного діяча Станіслава Дзєжбіцького. Він був одним із промоутерів створення банку та випуску польських марок, які, зазвичай, називають «банкнотами Криса». У статті представлено Станіслава Дзєжбіцького як видатного економічного діяча на рубежі 19–20 століть, який активно працював у Королівстві Польському. Як автор спогадів, він був свідком багатьох історичних подій, що мали особливе значення під час відродження Другої Речі Посполитої після 123 років поділів. С. Дзєжбіцький був не лише свідком, але й активним учасником формування нової банківської установи, яка мала бути приватним банком. Згодом з цієї ідеї групою польських фінансистів та економічних діячів було створено Польський національний позичковий банк. У дослідженні показано механізм створення банку та кінцеві політичні цілі випуску перших польських банкнот 20-го століття. (так звані банкноти Kries), випущені Генеральним урядом Варшави, юридичним емітентом яких була новостворена установа – Польський національний кредитний фонд. Польський національний позиковий банк – емісійний банк, створений 6 грудня 1916 року німецькою окупаційною владою Варшавського генерал-губернаторства з правом випуску польської марки, рівноцінної німецькій марці. Вона мала функціонувати на території Королівства Польського, що був створений за Актом двох імператорів (Німеччини та Австро-Угорщини) від 5 листопада із земель колишнього Царства Російського, поділеного в результаті російського розділу. Зі сторінок щоденника Станіслава Дзєжбіцького ми дізнаємося про механізми, що призвели до створення 4 Польської національної позики у 1916 році. Початкова ідея польських фінансистів полягала у створенні приватного Емісійного банку, який мав стати емітентом нового рубля, що циркулював в окупованому Царстві Польському. Витоки створення Емісійного банку та польської марки можна реконструювати зі щоденника польського економічного діяча Станіслава Дзєжбіцького. Він був одним з ініціаторів створення банку та опосередковано відповідав за випуск польської марки, яку зазвичай називають «банкнотами Криса». 24 квітня 1917 року рубль перестав бути законним платіжним засобом на польських землях. Перейшов під владу Польщі 11 листопада 1918 року. Польський національний позиковий банк (ПККП) діяв як перший емісійний банк Польщі та уніфікував грошовий обіг на основі польської марки.