Abbasid Caliphate, fractional dirham denominations, Muhammadiya mint, estimation of original area and weight of damaged coins, coins from numismatic auctions.
Abstract
In this study, we explore the issuance of fractional silver denominations during the formative phase of the Abbasid Caliphate (mid-8th to early 9th century CE), focusing on a previously unrecognized half-dirham minted in AH 183 (799/800 CE) in Muhammadiya. The objective is to propose a probable attribution for this coin, suggesting its origination from the Muhammadiya mint in the Armenian province, alternatively known as Ma'dan Bajunays. This analysis contributes to the ongoing scholarly discourse regarding the uniformity versus regional variability in the coinage standards of the Abbasid era. Conclusions: The investigation into fractional dirhams extends to a broader examination of the dirham concept, delineating it as a monetary unit with specific mass and weight parameters. Utilizing mathematical modeling and advanced graphic editing tools, we reconstruct the original dimensions and mass of the coin, aligning with the value of a nisf (half-dirham). This research also encompasses a comparative study of fractional coinage from the mints of Muhammadiya, Arran, Ma‘dan Bajunays, and Tabaristan. New findings, surfaced through international numismatic auctions, allow for an in-depth analysis of fractional dirhams' quality, imagery, and metrics. The study further delves into examples of coins displaying imitative minting patterns, primarily based on the half-dirham. The examination extends to suberat coins, ostensibly crafted by counterfeiters, impacting the currency circulation adversely. To distinguish the Muhammadiya mint's coins from those of contemporaneous mints potentially sharing its nomenclature, the study introduces additional evidence and reasoning, affirming the association of the described coins explicitly with the Muhammadiya II mint, linked to the Bajunays silver mine. The scarcity of such coinage highlights the limited nature of these issuances and underscores their role in addressing local demands within regions like Arminiya and facilitating trade with the northern neighbors of the caliphate. The methodology employed for the assessment of the coins' original weight, particularly those exhibiting wear and tear, is meticulously detailed, demonstrating a novel approach to historical numismatic analysis. In concluding, the study posits a potential correlation between these emissions and the "rezanas" discovered within Ukrainian territory – fragmented Kufic dirhams that were prevalent in circulation, further enriching our understanding of the Abbasid monetary system's complexity and reach.
У цій статті автор звертається до питання про випуск в Аббасидському халіфаті першого періоду карбування (середина VIII – початок IX століття н. е.) срібних монет фракційних номіналів та вводить до наукового обігу раніше невідомий напівдирхам м.д. Мухаммадія 183 р. х. (799/800 р. н. е.). Мета дослідження. Автор обговорює можливу атрибуцію цієї монети і наводить низку прикладів та аргументів, пропонує атрибуцію цієї монети карбуванню монетного двору Мухаммадія, розташованого у провінції Армінійя, відомому за альтернативною назвою – Ма'дан Баджунайс. Розглядається питання щодо використання фракційних номіналів у різних регіонах халіфату, продовжуючи наукову дискусію щодо наявності єдиного стандарту карбування монет або побутування регіональних відмінностей. Висновки. У процесі пошуку фракційних номіналів дирхам автор торкається теми визначення поняття дирхам в цілому, визначаючи цим назву монети чи прив’язку до монети певної маси та ваги. Математичний підрахунок та використання сучасного графічного редактора дозволяє легко встановити первинну площу поля монети та її вагу, що відповідає вазі половини дирхама – нісфа. Також під час дослідження фракційного карбування монетного двору в Мухаммадія автором наводиться порівняння із фракційними монетами карбування монетних дворів Арран, Ма‘дан Баджунайс і Табаристан. Для доведення існування фракційних номіналів у монетній справі аббасидського халіфату до аналізу залучено нововиявлені монети, що були виставлені на продаж на світових нумізматичних аукціонах. Це дало змогу дослідити якісні зображення та метричні характеристики фракцій дирхам. Уводячи до наукового обігу нові монети фракційних номіналів та наводячи їх аналіз, автор оглядає також кілька екземплярів монет з ознаками імітативного карбування, за основу імітації для виготовлення яких було використано напівдирхам. Окрім імітаційного, або неофіційного карбування, також аналізується субератна монета, явно виготовлена фальшивомонетниками з метою завдати збитку грошовому обігові. Для виключення ймовірності віднесення введених до наукового обігу монет монетного двору Мухаммадія до карбування інших монетних дворів, які могли б використати таку ж назву, у даній розвідці наведено додаткові висновки та аргументи щодо віднесення описуваних монет саме до карбування м. д. Мухаммадія II, що відповідає срібній шахті Баджунайс. Велика рідкісність подібних знахідок свідчить про обмеженість монетних випусків, а розташування монетних дворів – про спрямованість цих монет на локальні потреби таких провінції, як Армінійа, або навіть на забезпечення торгівлі з північними сусідами халіфату. Для обрахунку вагових стандартів та метричних характеристик монет автором застосовано та описано власну методику обрахунку первинної ваги монети, якщо дослідження проводилось із монетами, що мають втрати та обламані по краю тощо. На завершення автором також висловлено думку про можливе ймовірне відношення цих емісій до тотожних, відомих на території України «різан» – фрагментованих куфічних дирхам, котрі широко використовувалися в обігу.