НУМІЗМАТИЧНІ ЗНАХІДКИ З РОЗКОПОК ЦЕРКВИ НА ТЕРИТОРІЇ УЖГОРОДСЬКОГО ЗАМКУ ЗА 2018, 2019 та 2023 РОКИ

The Hungarian coin is widely known among the finds on the territory of Ukraine, but it has remained outside the attention of the scientists, sporadically highlighting only some individual issues. The aim of the study is to introduce into the scientific circulation and analyze the numismatic material discovered by archaeologists during the expedition of the Uzhhorod National University during 2018 – 2023. Also we try to analyze the numismatic material discovered by archaeologists in the context of the circulation of Hungarian coins in Ukraine. The Conclusions . During the archaeological expedition of the Uzhhorod National University on the territory of the central nave of the Uzhhorod castle researchers discovered a significant number of coins from the Middle Ages and the early modern period, including contemporary forgeries. The largest number of coins discovered by archaeologists refers to Hungarian kingdom. The official coin in Hungary was first issued in 10th century, although the oldest Hungarian coins found in Transcarpathia date back to the reign of kings Koloman I Arpad (1095–1116) and István II Arpad (1105–1131). So it can be argued that the beginning of the penetration of Hungarian coins into Transcarpathia took place no earlier than the end of the 11th – the beginning of the 12th century, while the coin minting in Hungary lasted for more than a century. Large coins of Charles Robert (1307–1342) were quite widely distributed in Ukraine, the finds are known in the historical territories of Volhynia, Podillia, Bukovyna and Transcarpathia. One grosz of Charles I Robert (1307–1342) was also discovered during the excavations of the Uzhhorod castle. Until the end of the 14th century Hungarian coins were rarely found in Ukrainian lands but mostly Polish, Lithuanian, and Bohemian coins were in circulation. The Hungarian coins of Sigismund I of Luxemburg (1387–1437) had the most significant influx on the monetary market, at this time the new coin types appeared: parvuses, quartings and denars. The most famous coin of Sigismund I of Luxemburg (1387–1437) was parvus, the finds of which were spread in Transcarpathia. The complex of the numismatic finds discovered by the archaeological expedition of the Uzhhorod National University includes quartings and parvuses of Sigismund I of Luxembourg (1387–1437). In the vicinity of the castle the archaeologists also discovered a large amount of stylistically similar denars minted during the reign of Vladislav I Jagiellon (1440–1444), Albert Habsburg (1437–1439) and Janos I Gunyadi (1446–1458). During the reign of Mathias I Corvinus (1458–1490), denarius gained considerable popularity among the silver coins. A number of different types of coins were found on the territory of the Uzhhorod castle from low silver consist coins of 1467 to high-grade coins of 1471–1490. In the period between 15th and 16th centuries the Hungarian denarii with image of the Mother of God began to appear on the territory of Western Europe, the first of which began to enter our lands from the time of the reign of Mathias I Corvinus (1458–1490) and Vladislav II Jagiellon (1490–1516). Hungarian coins with the image of the Mother of God held a strong position on the coin market of Bukovyna, Bessarabia, Transcarpathia and Galicia in the 16th century and the issue of this coin type lasted for over a century. According to the excavation materials of the Uzhhorod Castle were discovered the denars with the image of the Virgin Mary – issued by Rudolph II (1572–1608), Matthew (1608–1619) and Ferdinand II (1618–1625) of the Habsburgs. With the beginning of the coin minting by Leopold I of Habsburg (1655–1705), a new stage in the monetary circulation begins. The last Hungarian coins found on the territory of the ruined church in the Uzhhorod castle were the duariuses of Leopold I of Habsburg from 1695–1707, minted in Kermenits. In addition to Hungarian coins of various rulers, there were also foreign coins found in the Uzhhorod castle. The most valuable and rare coin is the silver denier of the county of Holland, minted during the reign of Floris IV, William II and Floris V in the years 1222–1243–1256. A huge interest in the context of the role of the Bohemian coin on the territory of Ukraine has the one-sided heller of 1471–1516, minted during the reign of Wladyslaw II. We see rather interesting the forgery made by counterfeiters based on the prototype of the thaler of 1612 of the last master of the Teutonic Order in Prussia found during the excavations of the church of the Uzhhorod castle is. Other coins from the excavations of the church ruins of the Uzhhorod castle are small silver coins of the Polish-Lithuanian Commonwealth and Brandenburg-Prussia, the occupied by Sweden Baltic lands, as well as coins minted in various lands of the Holy Roman Empire, which were distributed in the 17th century on the territory of Central-Eastern Europe. Also, the review of the numismatic collection from the Uzhgorod Castle church confirms that it corresponds to the chronological range of the monument. Its upper limit is determined by the beginning of the 18th century, which coincides with the time of the destruction of the temple. The lower limit needs certain clarifications.

Угорська монета широко відома у знахідках на території України, в той час як ретельне вивчення особливостей її обігу досі перебувало поза увагою науковців, спорадично висвітлювалися лише окремі питання. Мета дослідження. Ввести в науковий обіг та проаналізувати нумізматичний матеріал, виявлений археологами під час розкопок руїн церкви на території Ужгородського замку, що відбувались у період з 2018 по 2023 роки. Навести аналіз виявленого археологами нумізматичного матеріалу в контексті обігу угорської монети в Україні. Висновки. Під час археологічних досліджень експедиція Ужгородського національного університету на території центральної нави Ужгородського замку виявила значну кількість монет Cередньовіччя та ранньомодерного періоду, в тому числі і тогочасні підробки. Найбільша кількість монет, виявлених археологами, відноситься до карбування королівства Угорщина. Офіційна монета в королівстві Угорщина була вперше випущена у Х столітті, хоча на території Закарпаття найдавніші угорські монети були зафіксовані за часів королів Коломана І Арпада (1095–1114) та Іштвана ІІ (1114–1131). На тепер можна стверджувати, що початок проникнення угорської монети на Закарпаття відбувся до кінця ХІ – початку ХІІ століття, в той час як власне монетне карбування в Угорщині тривало вже понад століття. До кінця XIV століття у знахідках з українських земель рідко зустрічалися угорські монети, на відміну від польських, литовських та богемських монет, якій й перебували в обігу. У період між XV і XVI століттями на території Західної Європи почала з'являтися все більша кількість угорських денаріїв із зображеннями Богородиці, перші з яких почали проникати на наші землі з часів правління Матвія I Корвіна (1458–1490) та Владислава II Ягеллона (1490–1516). Монети королівства Угорщини із зображенням Богородиці у XVI столітті займали сильні позиції на монетному ринку Буковини, Бессарабії, Закарпаття та Галичини, а випуск монет цього типу тривав понад століття. За матеріалами розкопок Ужгородського замку виявлено денарій з образом Діви Марії емісії Рудольфа ІІ (1572–1608), Матвія (160 –1619) та Фердинанда ІІ (1618–1625) Габсбургів. З початком карбування монет від імені імператора Леопольда I Габсбурга (1655–1705) починається новий етап у грошовому обігу. Останніми угорськими монетами, знайденими на місці зруйнованої церкви, що на території Ужгородського замку, є дуаріуси Леопольда І Габсбурга 1702–1703 років, викарбувані у Кермениці. Крім угорських монет різних володарів у знахідках з території церкви Ужгородського замку є й іноземні монети. Найціннішою та рідкісною монетою є срібний деньє графства Голландії, карбований за часів правління Флоріса IV, Вільгельма II та Флоріса V у 1222–1243–1256 роках. Огляд нумізматичної колекції з церкви Ужгородського замку засвідчує, що вона відповідає хронологічному діапазону пам’ятки. Верхня її межа визначається початком XVIII століття, що якраз співпадає з часом руйнації храму. Нижня ж межа потребує певних уточнень.