Імітації Римських Денаріїв Роска Фабата з Малої Копані та її Околиць

The purpose of the article is to study the problem of the spread of imitation of the Eravian type of the Roman denarius Rosca Phobata on the lands of the Malokopan archaeological complex. The theoretical and methodological foundations of the study are formed by combining archaeological, numismatic, physical, chemical and general scientific methods. This approach, combined with the available source base, allowed for a comprehensive approach to solving the research problem. Scientific novelty. The problem of the spread of numismatic monuments of the barbarian world of the second half of the first century BC is an important element of a comprehensive study of the problem of money and money circulation. To formulate a hypothesis about the origin of the studied imitations, a non-destructive method of studying the composition of metals using an XRF analyser was carried out. The main results of the study. Thus, based on the available sources and our research, we can state that imitations of the Rosca Fabata coin type most likely came to the territory of the latent Dacian settlement in the mid-first century BC. Since we have established the same mintage of two imitations and found a potentially similar imitation, we can assume that there were at least indirect ties with the Eravisca tribes, and coins with the same defect were minted and arrived in the Malokopan region at the same time, most likely together with looted spoils, just like Illyrian coins during B u rebista's military campaigns.

Мета статті полягає у дослідженні проблеми поширення імітації еравіського типу римського денарія Роска Фабата на землі Малокопанського археологічного комплексу. Теоретико-методологічні основи дослідження сформовані шляхом поєднання археологічних, нумізматичних, фізико-хімічних та загальнонаукових методів. Такий підхід у поєднанні із наявною джерельною базою дав змогу комплексно підійти до вирішення проблеми дослідження. Наукова новизна. Проблема поширення нумізматичних пам’яток варварського світу другої половини I ст. до Р. Х. становить важливий елемент комплексного дослідження проблеми грошей та грошового обігу. Для формування гіпотези про походження досліджуваних імітацій було проведено неруйнівний метод дослідження складу металів з використанням аналізатора РФА. Основні результати дослідження. Отже, за наявними джерелами та проведеними дослідженнями ми можемо стверджувати, що імітації монети типу Роска Фабата, скоріш за все, потрапили на територію латенізованого дакійського поселення в середині І ст. до Р. Х. Оскільки нами було встановлено одноштемпельність двох імітацій та виявлено потенційно схожу за дефектом імітацію, то можемо припустити, що існували хоча б опосередковані зв’язки із племенами еравісків, а монети з однаковим дефектом були викарбувані та потрапили в малокопанський регіон, очевидно, одночасно з награбованими трофеями так само, як і іллірійські монети в період воєнних походів Буребісти.