Регіональне Відхилення у Знахідках Монет Піздньоримського Часу та Раннього Середньовіччя та їх Вплив на Дані: три Приклади

This paper discusses the role of bias and uncertainty in the FLAME project (Framing the Late Antique and Early Medieval Economy) at Princeton University. FLAME is a large Digital Humanities project focused on collecting and storing data on coin minting and circulation in west Afro-Eurasia from 325 to 750 CE, roughly coinciding with the period of transition between the late antique and early medieval periods. The overarching goal is historical – that is, we wish to be able to say something new about how the world of late antiquity and the medieval period really was. However, in the process of building this database, and its accompanying online tools, we have also observed that the data is difficult and problematic. This paper, then, is an account of some of these historiographical and methodological issues in the form of three case studies (Britain, France, and Ukraine) and a short discussion of strategies that FLAME employs to communicate these biases to users, who benefit from a transparent discussion of messiness and difficulty in the data. The paper proceeds in seven sections, of which the first is an introduction. Section Two presents basic technical details of the project, such as its database implementation (MySQL) and its online visualization systems (ArcGIS), access to which can be found at https://flame.princeton.edu. Section Three discusses the historiographic questions at stake, distinguishing between Primary Bias (inherent in materials themselves) and Secondary Bias (particular to national and political contexts). Section Four, Five, and Six are each devoted to a separate case study: Britain, France, and Ukraine. Each discusses FLAME's data on that region and briefly touches upon contextual factors that may bias regional data. Thus, Section Four discusses Britain, with much analysis focused on the role of the Portable Antiquities Scheme in incentivizing reporting of found antiquities, and its effects on coin data. Section Five discusses France, where FLAME records many coin finds, but from a limited time period (primarily from Merovingian states). Section Six discusses the situation in Ukraine, where we were helped by existing scholarly resources (such as the coin inventories of Kropotkin), but where cultural heritage preservation suffers from weak state enforcement and where much scholarship suffers from spotty recording practices, and often outright theft of national treasures, going back to the imperial Russian period. Section Seven concludes the paper, noting that such methodological and second-order discussion of bias is a critical desideratum for the Digital Humanities as it matures into its second decade.

У цій статті обговорюється роль відхилень та неточностей у проекті FLAME (Framing the Late Antique and Early Medieval Economy) у Прінстонськму університеті. FLAME – це великий цифровий гуманітарний проект, зосереджений на зборі та зберіганні даних про карбування та обіг монет у Західній Афро-Євразії з 325 по 750 роки нашої ери, що приблизно збігається з періодом переходу між пізньоантичним та раннім середньовіччям. Головна мета – історична, тобто бажання максимально відтворити те, яким насправді був світ пізньої античності та середньовіччя. Однак у процесі створення цієї бази даних та супутніх онлайн-інструментів ми також помітили, що дані виявилися складними та проблематичними. Отже, пропонована стаття становить виклад окремих історіографічних та методологічних питань у формі трьох блоків досліджень (Великобританія, Франція та Україна) та короткого обговорення стратегій, які використовуються у FLAME, щоб повідомити про наявні відхилення користувачам і в такий спосіб забезпечити їм можливість прозорого обговорення хаотичності та складності даних. Стаття складається зі вступу та шести розділів. У першому розділі представлені основні технічні деталі проекту, зокрема реалізація бази даних (MySQL) та системи онлайн-візуалізації (ArcGIS), доступ до яких можна знайти на https://flame.princeton.edu. У другому розділі розглядаються відповідні історіографічні питання з розрізненням первинної похибки (притаманна самим матеріалам) та вторинної похибки (особливо в національному та політичному контексті). Розділи третій, четвертий і п’ятий присвячені окремим країнам: Великобританії, Франції та Україні. Кожен з них демонструє дані FLAME щодо відповідного регіону та коротко торкається контекстуальних факторів, які можуть зміщувати регіональні дані. Таким чином, у третьому розділі обговорюється Британія, при цьому багато аналізу зосереджено на ролі Portable Antiquities Scheme у стимулюванні звітності про знайдені старожитності та її вплив на дані щодо монет. У четвертому розділові досліджується Франція, де FLAME фіксує багато знахідок монет, але з обмеженого часового періоду (в основному з держав Меровінгів). У п'ятому розділі обговорюється ситуація в Україні, де ми використали наявні наукові ресурси (наприклад, інвентаризаційний опис монет Кропоткіна) і де збереження культурної спадщини страждає від слабкого державного контролю, а значна частина науковців страждає від неякісно зафіксованих знахідок, при чому часто відверто викрадених національних скарбів, починаючи з імперської російської доби. Розділ шостий завершує роботу, де відзначається, що такого роду методологічне та другорядне обговорення відхилень критично бажане для цифрової гуманітарної науки у пору, коли вона дозріває до свого другого десятиліття.