Нове Неджучидське Ім’я на Пізньоджучидських Монетах: Данги Хана Саїд-ахмада ii з Позначенням Місця Карбування Хайдар-базарі

Summary The group of dangs of Khan Said-Ahmad II of Haydar-Bazari as mint place is investigated. Photographs of some of the coins of this issue were previously published but, according to the authors, with an incorrect interpretation of the reverse legends. The die chain (4 obverse dies, 7 reverse dies, 10 die pairs) has been reconstructed and another reading of the coin legends has been proposed. The mint place of this group is designated as Haydar-bek-bazar, Haydarbazar or, Haydar-bazari. The authors believe that the bazaar indicated on the reverse was personified by the name of the Khongirat Haydar-bek who was first the “right hand” and son-in-law of Khan Ulu-Muhammad, then betrayed him, rebelled and put Khan Said-Ahmad II on the throne. Khongirat Haydar was the Beylerbey of Khan Said-Ahmad from 1433 to 1441, until his death. The investigated dangs can be dated by this period of time; they were struck at the mint at the nomad horde of Khongirat Haydar-bek. Coins with the name of the Beylerbey Haydar’s horde may have been a demonstration and propaganda of his high status in the state.

Мета дослідження публікація та аналіз групи срібних джучидських монет XV сторіччя з позначенням раніше не відомого нумізматам та історикам монетного двору (“Хайдар-бек-базар”,“Хайдар-базар”, “Хайдар-базарі”). Авторам вдалося вивчити декілька десятків екземплярів монет цієї емісії, що дало можливість досить плідно застосувати метод штемпельного аналізу. Було реконструйовано монетні легенди аверсів та реверсів, запропоновано їх переклад. Також було відтворено сітку штемпельних зв’язків, до складу якої увійшли реконструкції відбитків чотирьох лицевих штемпелів та семи зворотних. Встановлено існування десяти штемпельних пар, які використовувалися у монетному виробництві. Було оброблено наявну інформацію щодо вагових характеристик дангів, що досліджуються, середньоарифметичний ваговий показник монет склав 0.67 г. Студіювання інформації західних та східних середньовічних письмових джерел дало можливість персоніфікувати монетний двір, вказаний на монетних реверсах, та пов’язати його з ім’ям лідера монгольського клану конграт Хайдар-бека. На початку 1430-х років Хайдар мав великий вплив при дворі джучидського хана Улу-Мухаммада, фактично був його “правою рукою”. Потім Хайдар зрадив УлуМухаммаду, та, скориставшись гостроюборотьбою за владу між його колишнім сюзереном та Мухаммадом б. Тимуром, посадив на ординський престол свого ставленика Саїд-Ахмада Другого. Ці події трапилися, скоріше за все,у 1433 році. Конграт Хайдар був беклербеком хана Саїд-Ахмада у 1433-1441 роках, до самої своєї смерті. Данги, що досліджуються, можуть бути датовані цим відрізком часу. З письмових джерел відомо, що “базари” ханів та беклербеків були досить великими кочовими поселеннями-“містами”, в яких мешкали торговці, ремісники та інші представники середньовічної “сфери обслуговування ”. У таких базарах могли знаходитися й кочові монетні двори, на що вже вказувалося у науковій літературі. Якщо монети карбувалися у ставці джучидського хана, місце випуску на них позначалося як “Орду-Базар”. Данги з назвою монетного двору “Хайдар-базар” були вироблені (на переконання авторів) на монетному дворі кочової ставки беклербека Хайдара. Враховуючи велику чисельність дангів з ім’ям Хайдар-бека, які збереглися до нашого часу (їх екземплярів відомо більше ніш усіх монет інших персоніфікованих пізньоджучидських монетних дворів разом узятих), необхідно констатувати досить великий обсяг емісії, що досліджується. Автори вважають, що карбування у великій кількості грошей з позначенням назви кочової ставки беклербека Хайдара було демонстрацією та пропагандою його високого статусу та видатного положення у Золотоординській державі. Можна також стверджувати, що пропонована стаття є лише початком дослідження віддзеркалення політичної кар’єри беклербека Хайдара у нумізматичних джерелах та, зокрема, прогнозувати розширення штемпельної сітки цієї емісії. Автори впевнені, що введення в науковий обіг аналізу продукції нового персоніфікованого пізньоджучидського монетного двору може активізувати результативні дослідження як нумізматики, так і політичної історії джучидської держави у XV сторіччі.