solidus, double denarius, ‘boratynka’, ‘napyvbatchen’, billon, Riga coinage, Suceava imitations, the Right Bank Kiev Region
Abstract
A set of coins of the XVII century found by author in spring (1989) near the village Lytvynivka (Vyshgorodsky district, Kiev region) is analyzed. The circumstances of the finding and geographical location of the find have been described. An attempt to classify, attribute, typify and date the set of 21 coins of the Polish–Lithuanian Commonwealth, Bavaria and the Baltic estates of Sweden has been done. The set is divided into three groups. Group A – 2 silver solidus and double denarius of Sigismund III Vasa (1587-1632); 2 copper solidus of John II Casimir (1587-1632); Group B – silver Kreutzer (‘napyvbatchen’) of Duchy of Bavaria (coinage of Maximilian I (1598-1651). Group С: 15 silver solidus of the Baltic estates of Sweden (coinage of Christina Augusta (1632-1654), Charles X Gustav (1654-1660) and Charles XI (1660-1697). 6 Riga solids with monograms of Christina Augusta and Charles X Gustav have obvious signs of belonging to Suceava imitations and represent the subgroup of typical coins for the monetary circulation of Ukrainian lands of the second half of the XVII century. Relatively small number of coins, their small denominations, belonging to the same period of currency and about the same degree of wear is likely show that the revealed numismatic set does not belong to the category of treasure, but is lost or hidden, and a later lost purse belonging to a poor owner, most likely a peasant. All circumstances indicate that this money was delayed by the owner not for long-term storage, but for the implementation of current small purchases. The Billon Solidus of the Livonian Duchy with the monogram of Charles XI with significant traces of wear is the oldest coin. Data about coinage of solidus with the monogram of Charles XI of the State Mint in Riga introduced into scientific usage by the author allows to claim that a coin of this denomination could get into 'a wallet' from Lytvynivka not earlier of the beginning of 70ies of XVII century. The coins found by the author represent a typical numismatic complex for cash turnover of the Right Bank Kiev Region in the second half of the XVII century.
Аналізується комплекс монет XVII ст., знайдених автором навесні 1989 р. поблизу с. Литвинівки Вишгородського району Київської області. Описано обставини виявлення та географічну локалізацію знахідки. Зроблено спробу класифікувати та атрибутувати монети, типологізувати й датувати нумізматичну пам’ятку, що складається з 21 монети Речі Посполитої, Баварії та Прибалтійських володінь Швеції, які за монетною регалією поділяються на три групи. Група А – два білонних соліди та подвійний денарій карбування Сигізмунда ІІІ (1587-1632); два мідних соліди (“боратинки”) Яна ІІ Казимира (1648-1668). Група В – 2 крейцери (“напівбатцен”) Герцогства Баварія, білон, карбування Максиміліана І (1598-1651). Група С – 15 білонних солідів Прибалтійських володінь Швеції карбування Христини Августи (1632-1654), Карла Х Густава (1654-1660) та Карла ХІ (1660-1697). Характерну для грошового обігу українських земель другої половини XVII ст. підгрупу монет знахідки становлять 6 ризьких солідів із монограмами королеви Христини Августи та Карла Х Густава, що мають явні ознаки належності до сучавських імітацій. Порівняно невелика кількість монет знахідки, їх дрібні номінали, належність до одного періоду грошового обігу, а також приблизно однаковий ступінь зношеності вірогідно свідчать, що виявлена нумізматична пам’ятка не належить до категорії монетних скарбів, а є загубленим або прихованим, а пізніше втраченим гаманцем, що належав небагатому власнику, найімовірніше селянину. Всі обставини вказують на те, що ці гроші було відкладено господарем не для тривалого зберігання, а для здійснення поточних дрібних купівель. Найбільш пізньою за датою карбування монетою у складі виявленої нумізматичної знахідки є білонний солід Лівонського герцогства із монограмою Карла ХІ зі значними слідами зношення. Введені до наукового обігу дані про карбування солідів цього шведського короля на державному монетному дворі в Ризі дозволяють стверджувати, що монета цього номіналу з монограмою Карла ХІ могла потрапити у “гаманець” із Литвинівки не раніше початку 70-х рр. XVII ст. Виявлені монети складають єдиний нумізматичний комплекс та є типовими для грошового обігу Правобережної Київщини другої половиниXVII ст.